- наврочений
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до наврочити. || навро́чено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
наврочений
Смотреть что такое "наврочений" в других словарях:
наврочений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
